Район розташований на підвищеній, сильнорозчленованій частині Старобільської рівнини, яка розташована у межах південних відрогів Середньоросійської височини. Для нього характерні неміцні лесові та лесовидні антропогенні відкладення межиріччь та алювіальні утворення річкових долин, що залягають безпосередньо на корінних та палеоген-неогенових карбонатних породах (вапняках), які чергуються з пісковиками, глинами та пісками; рівнинний рельєф, який являє собою хвилясту підвищену рівнину із загальним нахилом на південь; інтенсивна розчленованість поверхні ярово-балковою мережею, з глибиною ерозійних урізів від 50 до 180м; переважання у грунтовому покриві черноземів звичайних середньогумусових та їх карбонатних і вилужених різновидів різного ступеня еродованості; значна порушеність природних лугових степів внаслідок господарської діяльності людини; збереження різнотравно-типчаково-ковильних степів тільки на дільницях, непридатних для сільськогосподарського освоєння, наявність байрачних лісів у балках і долинах річок та рослинності на крейдяних оголеннях.
У кліматичному відношенні ландшафт Білокуракинського району відрізняється найбільшою континентальністю у межах Луганської області, мінімальною для території області кількістю опадів (410-490 мм), більшою амплітудою середньорічних, середньолипневих та середньосічневих температур.
Таким чином, ландшафт Білокуракинського району характеризується: найбільш продуктивними земельними ресурсами області, які поряд із родючістю ґрунтів і рівнинним рельєфом поверхні відрізняються інтенсивною еродованістю; наявністю покладів будівельних корисних копалин. У зв’язку з цим, нарівні з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, ландшафт району може залучатися до гірничовидобувної промисловості та виробництва будівельних матеріалів. Всього у районі розташовано 5 родовищ. До них належать: Луб’янське родовище кварцитів у с. Луб’янка, Білокуракинське родовище глин, яке знаходиться на відстані 1,5 км. на південний схід від смт. Білокуракине, Чумбурське родовище глин на околиці с. Заїківка, Білокуракинське родовище пісків на лівому схилі р. Білої у межах смт. Білокуракине та Шовкунівське родовище піску поблизу с. Шовкунівка.
У формуванні клімату Білокуракинського району беруть участь декілька типів повітряних мас. У цілому переважають помірні повітряні маси. Континентальне помірне повітря взимку обумовлює в районі ясну морозну погоду, а влітку – опади. Морське помірне повітря західними вітрами та циклонами з Атлантичного океану переноситься на територію Білокуракинського району, приносячи взимку відлигу, а влітку – прохолодну та хмарну погоду. Арктичне повітря на території району відзначається у зимовий (лютий), весняний (травень) і літньо-осінній періоди (серпень-вересень) та викликає різкі зимові похолодання та зниження температури влітку.
По території району протікають 6 річок, є 18 ставків загальною площею водяного дзеркала 280га.
Площа Білокуракинського району:
1,44 тис. км кв.,
5,4% від території Луганської області.
10 місце серед районівЛуганської області.
Відстані
- Відстань від смт.Білокуракине до м.Луганськ 151 км.
- Відстань від смт.Білокуракине до м.Київ 951 км.
- Відстань до морського порту м.Маріуполь 351 км.
Географічні дані
- Район розташований на півночі Луганської області.
По території району протікає 6 річок: - Біла (права притока р.Айдар), довжиною 46,5 км.
- Лозна, довжиною 18 км.
- Айдар, довжиною 4 км.
- Козинка
(с.Луб’янка – ліва притока р.Біла), довжиною 11,6 км.
(с.Паньківка – права притока р.Біла), довжиною 17,8 км. - Борова (ліва притока Сів.Донця), довжиною 1,4 км.
- Нагольна (ліва притока р.Красна), довжиною 7 км.
Мій рідний край - Білокуракинщина 